Тюлька — одна з тих рибок, що відомі всім. Це крихітне маля часто стає закускою для душевних пивних вечорів. І зовсім недарма: адже вона найдешевша і доступна. Що за риба тюлька та чим зумовлена така її популярність? Розглянемо кілька факторів.
І в солоній, і в прісній воді
Почнемо з того, що тюлька в Україні є досить поширеною. В Азовських водах це одна з найчисленніших риб — її навіть використовують як корм. Колись тюльку виловлювали сітками, перегороджуючи Таганрозьку затоку. І хоча загроза зникнення вигляду поки не страшна, зараз вилов роблять більш дбайливо. Зокрема, гаманцевими неводами.
Азов — не єдине місце існування риби: її можна знайти і біля чорноморського узбережжя. До речі, солоність води не особливо лімітує ареал виду. Окремі популяції непогано почуваються у прісних водах Каховського та Кременчуцького водосховищ – вони дісталися сюди вгору Дніпром.
Тюлькін портрет
Тюлька – із сімейства оселедцевих. Як і багато її родичів, рибка має боки сріблястого кольору. Плавники – прозоро-білі, а спинка зеленувато-сіра, без плям на тілі. Відмінною рисою є форма особини, що щільно стиснута з боків, а також добре розвинений кіль. Він налічує близько 24-30 шипуватих лусочок.
Тюлька не виділяється ні забарвленням, ні розмірами. Найбільша, каспійська тюлька, досягає 11 см завдовжки. Чорноморсько-азовська і того менше — всього 4-7 см при вазі 7-8 г. Харчується зоопланктоном з веслоногих рачків, в чому їй чудово допомагає нижня щелепа, що випирає. Рот у тюльки маленький і беззубий, а ось очі досить великі, з чорною зіницею та сріблястою окантовкою.
Тюльку зараховують до пелагічних риб — вони живуть зграями в товщі води і активують тільки у світлий час доби. Так що для вилову риби вночі без освітлювальних приладів не обійтися.
Нерест тюльки
Тюлька – досить теплолюбна рибка. Більшу частину року вона проводить далеко від узбережжя. Але навесні, в період нересту, тюльки переміщуються до вод з найменшою солоністю: лиманів, заток і гирла річок. Самки здатні помітити до 3 тисяч ікринок – кожна з них має багато жовтка. Втриматися на поверхні води ікринкам допомагає велика жирова крапля.
Якщо вода досить тепла (20-23 градуси), перші мальки вилуплюються вже за тиждень. Середня тривалість життя тюльки — 3-4 роки, тому особи дозрівають досить швидко.
Риба-сарделька
Чорноморсько-азовську тюльку ніколи не ловили на вудку – вона для цього надто мала. З тієї ж причини риба не потребує оброблення чи очищення. Її їдять цілком, залишаючи «в живих» хіба що великооку голову і крихітні нутрощі. У плавниках та кістках тюльки міститься ціле скупчення корисних мікроелементів: хлору, фтору, нікелю, натрію, кальцію та йоду. Складно повірити, але їх тут навіть більше, ніж в осетрині – і це за такої низької калорійності (88 ккал на 100 г).
Коли встає вибір, яку замовити тюльку, у фаворитах зазвичай в’ялена і слабосолона. Вони популярні, бо дешеві – адже копчена коштує вже втричі дорожче. А щоб поласувати найбільш вгодованими зразками, купити тюльку слід восени – до жовтня жирність риби збільшується до 20-26%. У період нересту тюлька сильно худне: жирніша 4-6% і не знайдеш.
Тюлька дуже улюблена одеситами, де її ласкаво прозвали «рибою-сарделькою». Окрім звичних способів приготування (в’ялення, соління та копчення), в Одесі можна знайти ще й консерви з тюльки – їх називають «домашніми шпротами». Крім олії, у заготівлі таких ласощів використовують чайну заварку.